МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ
МИСТЕЦТВО
5– 9 класи
Навчальна програма
для загальноосвітніх навчальних закладів[1]
Укладачі програми (2012 рік):
Людмила Масол, провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук (керівник групи);
Оксана Коваленко, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України;
Галина Сотська, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук; старший науковий співробітник;
Галина Кузьменко, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук;
Жанна Марчук, учитель образотворчого мистецтва гімназії № 290 м. Києва, заслужений учитель України, учитель-методист;
Олена Константинова, учитель образотворчого мистецтва спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 16 м. Києва, вчитель-методист;
Людмила Паньків, доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук;
Ірина Гринчук, доцент кафедри інструментального виконавства Тернопільського національного університету ім. Володимира Гнатюка, кандидат педагогічних наук;
Надія Новикова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 4 м. Бучі, Київська область, заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук;
Наталія Овіннікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 119 м. Києва, учитель-методист.
Робоча група з оновлення програми:
Олена Гайдамака, старший науковий співробітник ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», кандидат педагогічних наук;
Наталія Лємешева, методист образотворчого мистецтва лабораторії виховної роботи лабораторії КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», Черкаська обл.;
Тетяна Абрамян, учитель музичного мистецтва Торецькоi загальноосвітньої школи I–III ст. № 10 Торецькоi міської ради, Донецька обл., учитель-методист;
Оксана Гусєва, викладач образотворчого мистецтва Педагогічного коледжу ім. А. Ю. Кримського м. Володимир – Волинського, Волинська обл.;
Олена Коваль, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Загальноосвітній навчальний заклад
І ступеня – гімназія № 39» Кам’янської міської ради, Дніпропетровська обл., учитель-методист;
Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інститут майбутнього, м. Київ;
Тетяна Шлєєнкова, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа I–III ступенів № 24 – центр дитячої та юнацької творчості «Оберіг» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», Кіровоградська обл., заслужений учитель України.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мистецтво — особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього та внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність» та ін. Особливості опанування мистецтвом в школі пов’язані з його багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, мислення й потреби. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства. Таким чином, здійснюється виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби у творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.
Навчання в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної школи є патріотом України, поважає її історію, культуру і культуру інших народів, вільно володіє державною (і рідною, у разі відмінності) мовою, спілкується щонайменше однією іноземною мовою, має бажання і здатність до самоосвіти, активний і відповідальний у громадському й особистому житті, підприємливий і ініціативний, має уявлення про світобудову, береже природу, безпечно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань загальної мистецької освіти:
● виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб;
● формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;
● розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;
● стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;
● розвиток художніх здібностей, креативного мислення;
● формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.
Загальна мистецька освіта ґрунтується на принципах:
● наступності між початковою, основною і старшою школою;
● поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;
● інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
● креативності (пріоритет творчої самореалізації);
● варіативності змісту, методів, технологій;
● діалогічності, полікультурності.
Опанування учнями мистецтва в основній школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню предметних, міжпредметних і ключових компетентностей. Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці. Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків із предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.
Предметна мистецька компетентність (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) — це здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва. Вона формується у процесі опанування учнями системи знань та уявлень у сфері певного виду мистецтва (знаннєвий компонент), набуття ними художньо-творчого досвіду з мистецтва (діяльнісний компонент), виховання ціннісних орієнтацій щодо мистецтва та мистецької діяльності (ціннісний компонент).
Під час опанування учнями різних видів мистецтва формуються міжпредметні
, зокрема під час естетичні компетентності — здатність учня орієнтуватися в естетичних нормах різних сфер соціуму відповідно до сформованих естетичних ідеалів і цінностей, системи інтегрованих мистецьких знань і досвіду.
Предметні мистецькі та міжпредметні естетичні компетентності виявляються у здатності особистості використовувати набутий досвід мистецької діяльності у навчальних і життєвих ситуаціяхпрактичної, пізнавальної й творчої діяльності, сприймання, аналізу, інтерпретації творів мистецтва, участі у різних мистецьких заходах; у висловлюваннях, судженнях щодо ціннісного ставлення та щодо усвідомлення соціального, культурного, особистісного значення мистецтва; у критичній оцінці на основі естетичних засад та аргументації своєї позиції щодо творів мистецтва, довкілля, медіа й інтернет-ресурсів; у продукуванні креативних ідей та пропонуванні способів їхньої реалізації; в умінні трансформувати мистецькі знання у досвід діяльності виконання практичних і творчих завдань, естетизації середовища та корекції власного емоційного стану, задоволення власних творчих потреб тощо.
Мистецтво відіграє важливу роль у формуванні ключових компетентностей, зокрема:
Таблиця
Ключова компетентність
Компоненти
1. Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовою
Уміння: висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; брати участь у дискусіях, обговореннях на теми мистецтва, чітко формулювати судження щодо мистецтва й мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність і творчість інших
Ставлення: усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність до їхнього поширення
2. Спілкування іноземними
мовами
Уміння: сприймати твори мистецтва різних країн, народів
Ставлення: пошанування культурного розмаїття, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов
3. Математична компетентність
Уміння: аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій, визначення метру, запису ритму тощо
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях
Уміння: спостерігати, досліджувати і відтворювати в художніх образах довкілля та явища природи засобами мистецтва; використовувати нові технічні засоби для втілення художніх ідей, застосовувати знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо)
Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації
5. Інформаційно-цифрова
компетентність
Уміння: застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів; добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності
Ставлення: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та віртуальних мистецьких подорожей
6. Уміння вчитися
впродовж життя
Уміння: визначати власні художні інтереси та потреби; планувати й організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію
Ставлення: усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку
7. Ініціативність і підприємливість
Уміння: критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій; працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань; презентувати власні твори, пропонувати ідеї, шляхи розв’язання творчих завдань, оцінювати і визначати свої сильні і слабкі сторони
Ставлення: ініціативність щодо участі в мистецьких заходах, прагнення до творчої самореалізації (відчуття потреби бути учасником мистецьких заходів і подій), відповідальність за особистий і колективний результат
8. Соціальна та громадянська компетентності
Уміння: ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище
Ставлення: усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури і надбань інших культур; розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; гордість за здобутки українців у мистецькій діяльності
9. Обізнаність і
самовираження у
сфері культури
Уміння: розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання мистецтва та художньо-творчої діяльності; аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам різних видів мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва
Ставлення: пошана до національної культури; повага і толерантне ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства
10. Екологічна грамотність і здорове життя
Уміння: використовувати мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власний емоційний стан
Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації
З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові лінії — соціально значущі надпредметні теми, які сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Зміст наскрізних змістових ліній є складовою основного змісту освіти і реалізується через відповідні трактування, приклади і методи навчання, створення надпредметних, загальношкільних проектів (зокрема,через творчу роботу, яка виходить з наскрізних тем або інтегрує навчальні предмети) тощо.
Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено такі: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» здійснюється на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все взаємопов’язане; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.
Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» спрямована на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого, толерантного ставлення до культурних надбань свого народу, країни, світу; усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час опанування учнями досягнень українського мистецтва, зокрема в контексті світової мистецької спадщини.
Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» націлена на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, зниженню кількості захворювань та поведінкових ризиків.
Наскрізна змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні й слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їхній реалізації, зокрема через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній).
Характеристика структури програми й особливості організації навчально-виховного процесу
Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії, як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».
Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.
У 5–7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 клас), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв
(6 клас), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 клас). У 8–9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча й культурологічна пропедевтика).
Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.
Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Учитель самостійно визначає обсяг годин на вивчення окремої теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику й критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, ураховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.
Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл. Отже, головне надзавдання вчителя — створити захопливу й емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість — в особистісній і соціокультурній діяльності.
Години резервного часу використовуються на розсуд учителя — на відвідування музеїв, виставок, театрів тощо.
Загальна тематична структура програми
Клас
Тема
Кількість годин на тиждень
Інтегрований курс «Мистецтво»
Музичне мистецтво
Образотворче мистецтво
5
Види мистецтва
1
1
6
Жанри мистецтва
1
1
7
Мистецтво: діалог традицій і новаторства
1
1
Інтегрований курс «Мистецтво»
8
Мистецтво в культурі минулого
1
9
Мистецтво в культурі сучасності
1
Особливості оцінювання результатів навчання
Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної, коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій.
Об’єктами перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності:
● предметні мистецькі;
● міжпредметні естетичні;
● ключові.
Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а рівень особистісних досягнень. Як відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів — інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, — дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.
До основних видів оцінювання належать: поточне (виконує діагностичну, стимулюючу, коригуючу функції), тематичне і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка й взаємне оцінювання.
Тематична структура програми «Музичне мистецтво» (5–7 класи)
35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час
Клас
Тема року
Теми
5
Види музичного мистецтва
Музика як вид мистецтва
Народна музика
Професійна музика
Взаємодія музики з іншими видами мистецтва
(образотворче мистецтво, архітектура, література, театр, цирк, кіно)
6
Жанри музичного мистецтва
Жанри камерно-вокальної музики
Жанри хорової музики
Жанри камерно-інструментальної музики
Жанри симфонічної музики
7
Музика: діалог традицій
і новаторства
Мистецтво в нашому житті
Новітні музичні явища
5 клас. Види музичного мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в основних засобах музичної виразності, їхньої ролі у створенні музичного образу;
● називає особливості народних пісень і танців, народних музичних інструментів;
● наводить приклади значення музики в житті, зокрема в побуті, медіапросторі
Діяльнісний компонент
● дотримується правил співу;
● виразно виконує народні пісні з елементами театралізації, зокрема обрядові, побутові, історичні та ін.;
● створює найпростіший ритмічний супровід до пісні;
● розрізняє тембри співацьких голосів, звучання українських народних інструментів;
● застосовує музичні знання та вміння у власному житті;
● інтерпретує зміст прослуханих музичних творів
Ціннісний компонент
● висловлює оцінні судження щодо образного змісту прослуханих музичних творів;
● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва;
● усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу й гордість за нього;
● пропагує національну культуру через власну художньо-творчу діяльність;
● виявляє повагу та толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу
Музика як вид мистецтва
Народна музика
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується у характерних ознаках програмної та непрограмної, вокальної та інструментальної, хорової та симфонічної музики;
● орієнтується в поняттях «вокальна», «інструментальна», «хорова», «симфонічна музика»;
● розуміє зв’язок народної і професійної музики;
● наводить приклади взаємодії музики та інших видів мистецтва (образотворче мистецтво, література, театр, цирк, кіно);
● називає різновиди ансамблів та оркестрів
Діяльнісний компонент
● порівнює твори вокальної та інструментальної музики;
● передає музичні образи в малюнках, пластичних імпровізаціях;
● розрізняє тембри інструментів симфонічного оркестру;
● характеризує засоби музичної виразності;
● інтерпретує зміст музичних творів і творів інших видів мистецтва;
● застосовує музичні знання та вміння, зокрема форми взаємодії музики з іншими видами мистецтва в процесі комунікації
Ціннісний компонент
● висловлює оцінні судження щодо образного змісту прослуханих музичних творів;
● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва;
● усвідомлює загальнолюдські цінності, транслятором яких є мистецтво
Професійна музика
Взаємодія музики з іншими видами мистецтва
Наприкінці 5 класу учень / учениця виявляє здатність:
● інтерпретувати зміст музичних творів, зокрема в їх взаємозв’язках з іншими видами мистецтва;
● передавати враження від музики вербальними, художніми засобами, засобами ритмопластики та театралізації;
● виконувати пісні серед однолітків, у родині з рухами та ритмічним акомпанементом;
● розуміти зв’язок музики з іншими видами мистецтва, застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності;
● висловлювати власні судження про музику та інші види мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них;
● брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу музики, співпрацювати в малих і великих групах;
● проявляти допитливість у процесі пізнання музики, використовувати різні друковані джерела інформації про музичне мистецтво в навчально-пізнавальній і соціокультурній діяльності
6 клас. Жанри музичного мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується у характерних ознаках жанрів камерно-вокальної та хорової музики (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, меса, літургія та ін.) відповідно до їх призначення;
● наводить приклади творів жанрів камерно-вокальної та хорової музики
Діяльнісний компонент
● порівнює камерно-вокальні та хорові жанри;
● порівнює власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставиться до них, виявляє ініціативу та взаємодопомогу в груповій роботі;
● виконує пісні, які виражають різні естетичні почуття;
● інтерпретує образний зміст камерно-вокальних і хорових творів;
● застосовує набуті знання про вокальну та хорову музику у власній виконавській діяльності
Ціннісний компонент
● висловлює оцінні судження щодо музики різних жанрів;
● виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їхній вплив;
● усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності у творах музичного мистецтва різних жанрів;
● усвідомлює необхідність збереження музичної культури людства
Жанри
камерно-вокальної музики
Жанри хорової музики
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає й розуміє характерні ознаки музичних жанрів — камерно-інструментальних (прелюдія, скерцо, ноктюрн, етюд, варіації, рондо, соната, квартет та ін.) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, сюїта та ін.);
● наводить приклади музичних циклів, поєднання жанрів
Діяльнісний компонент
● виконує пісні, зокрема двоголосні;
● інтерпретує інструментальні твори різних жанрів;
● порівнює жанри камерної та симфонічної музики;
● застосовує набуті знання про інструментальну музику в процесі міжособистісного спілкування
Ціннісний компонент
● висловлює оцінні судження щодо музики різних жанрів;
● виявляє естетичне ставлення до музичної діяльності;
● усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності у творах музичного мистецтва різних жанрів;
● усвідомлює необхідність збереження музичної культури людства
Жанри камерно-інструментальної музики
Жанри симфонічної музики
Наприкінці 6 класу учень/учениця виявляє здатність:
● інтерпретувати музичні твори різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики;
● виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі);
● застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації, створення домашньої фонотеки, складання програм шкільних і позашкільних концертів;
● розуміти зв’язок музики з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні компетентності в різноманітній творчій діяльності;
● висловлювати оцінні судження щодо музики різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до музичної діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу в груповій роботі;
● проявляти активність у процесі пізнання музичного мистецтва, використовувати медіаресурси (радіо, телебачення тощо) у пошуковій діяльності
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в особливостях музичної культури рідного краю;
● називає видатних митців (композиторів, виконавців, мистецькі колективи тощо) рідного краю;
● знає про аранжування в музичному мистецтві; наводить приклади аранжування в народній й академічній музиці;
● наводить приклади відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці
Діяльнісний компонент
● виконує пісні, створює вокальні та інструментальні імпровізації;
● порівнює оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань;
● застосовує знання та вміння з аранжування народної музики у власній виконавській творчості
Ціннісний компонент
● виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив;
● аналізує твори музичного мистецтва, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до них;
● усвідомлює необхідність збереження художнього надбання людства
Музичне мистецтво в нашому житті
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в особливостях музичних явищ ХХ–ХХІ ст. (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня та ін.);
● називає виражальні засоби електронної музики
Діяльнісний компонент
● порівнює рок-оперу, мюзикл і класичні музично-театральні жанри;
● розрізняє й виконує вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня);
● створює елементарні музичні/ритмічні композиції, зокрема з використанням комп’ютерних технологій;
● застосовує знання про сучасні музичні напрями у власній творчій діяльності
Ціннісний компонент
● висловлює емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного музичного мистецтва;
● аналізує, інтерпретує, дає естетичну оцінку творам музичного мистецтва, (зокрема, естетично оцінює музичний супровід медіа та інтернет-простору з активною критичною позицією);
● усвідомлює загальнолюдські цінності, транслятором яких є твори музичного мистецтва минулого і сучасності;
● усвідомлює необхідність збереження мистецького надбання людства
Новаторство в музичному мистецтві
Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє здатність:
● самостійно інтерпретувати музику сучасності, розуміючи взаємозв’язок традицій і новаторства;
● виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний (ритмічний, пластичний) супровід до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації та у соціокультурній діяльності;
● розуміти зв’язок музики з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у процесі самореалізації та в соціокультурній діяльності;
● висловлювати критичні судження щодо музичних явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію щодо музичних явищ сьогодення під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної музичної діяльності;
● проявляти самостійність у процесі пізнання музичних явищ сучасності, прагнення використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми з музичного мистецтва в пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності
Тематична структура програми «Образотворче мистецтво» (5–7 класи)
35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час
Клас
Тема року
Теми
5
Види мистецтв
Графіка
Живопис
Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво
Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно)
6
Жанри мистецтва
Анімалістичний жанр. Пейзаж
Портретний жанр
Побутовий жанр. Натюрморт
Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний
7
Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Мистецтво в нашому житті
Дизайн
5 клас. Види образотворчого мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види графіки, засоби художньої виразності графіки (лінія, штрих, крапка, пляма); основні закони композиції
Діяльнісний компонент
● відтворює об’єкти навколишнього світу засобами художньої виразності графіки;
● передає об’єм предметів засобами світлотіні;
● дотримується основних законів композиції;
● застосовує різні графічні техніки та матеріали
Ціннісний компонент
● висловлює власні судження про естетичну цінність графічних творів;
● аналізує власні графічні творчі роботи та роботи однолітків;
● усвідомлює значення графіки як основи інших видів образотворчого мистецтва
Графіка
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види живопису; властивості кольору (насиченість, світлота, відтінок);
● називає засоби художньої виразності живопису (колір, колорит, контраст, нюанс, колірна гама)
Діяльнісний компонент
● відтворює красу навколишнього світу засобами живопису;
● передає об’єм предметів кольором;
● дотримується основних законів композиції;
● уміє передавати плановість засобами живопису;
● застосовує різні живописні техніки та матеріали (акварель, гуаш)
Ціннісний компонент
● аналізує власні живописні творчі роботи й роботи своїх однолітків;
● висловлює судження, ціннісні ставлення до творів живопису, які є культурним надбанням людства в Україні й світі
Живопис
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види скульптури й декоративно-прикладного мистецтва; матеріали скульптури; види орнаментів;
● розуміє засоби художньої виразності скульптури й декоративно-прикладного мистецтва;
● називає закономірності стилізації
Діяльнісний компонент
● уміє створювати художні образи людей, тварин, сюжетно-тематичні композиції з різних пластичних матеріалів (кругла скульптура, рельєф);
● уміє створювати орнаментальні композиції;
● стилізує природні форми (тварин, птахів, квітів) для створення декоративних композицій;
● застосовує різні техніки, прийоми та матеріали для реалізації творчого задуму в декоративних і скульптурних композиціях
Ціннісний компонент
● висловлює власні судження про твори декоративно-прикладного мистецтва й скульптури;
● усвідомлює значення творів декоративно-прикладного мистецтва і скульптури у формуванні і збереженні культурної спадщини України й світу
Скульптура.
Декоративно-прикладне мистецтво
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● розуміє зв’язок образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв (музикою, літературою, театром, цирком, кіно);
● знає та розуміє особливості засобів художньої виразності різних видів мистецтв
Діяльнісний компонент
● застосовує відповідні засоби художньої виразності, техніки та матеріали для створення композицій;
● уміє створювати образотворчі композиції, які відображають взаємозв’язок між різними видами мистецтв
Ціннісний компонент
● висловлює власні судження про нерозривну єдність різних видів мистецтв;
● усвідомлює те, що в поєднані образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв повною мірою відображається багатоплановість і складність навколишнього середовища;
● виявляє значення роботи художника в театральному, цирковому мистецтві та кіно
Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв
Наприкінці 5 класу учень/учениця виявляє здатність:
● розрізняти види образотворчого мистецтва, порівнювати засоби художньої виразності творів образотворчого мистецтва, інтерпретувати їхній зміст;
● розуміти взаємодію образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва (літературою, музикою, театром, цирком, кіно) та застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній та виражальній діяльності;
● виконувати практичні роботи в різних техніках образотворчого мистецтва;
● висловлювати власні судження щодо творів образотворчого мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в групах;
● проявляти допитливість у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати різні джерела інформації в пізнавально-практичній діяльності
6 клас. Жанри образотворчого мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Зміст
навчального матеріалу
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає особливості анімалістичного і пейзажного жанрів; види пейзажів; елементарну будову тварин;
● розуміє закони лінійної та повітряної перспективи; послідовність зображення тварин та пейзажу
Діяльнісний компонент
● створює художні образи тварин на площині та об’ємні, у статиці та динаміці;
● передає простір засобами лінійної та повітряної перспективи;
● дотримується законів композиції під час виконання творчих робіт
Ціннісний компонент
● усвідомлює відповідальність людини за збереження природного середовища свого краю, України й планети;
● висловлює й аргументує своє ставлення до творів анімалістичного та пейзажного жанрів
Анімалістичний жанр.
Пейзаж
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види портрету й особливості портретного жанру;
● розуміє елементарну будову та пропорційні особливості голови та фігури людини
Діяльнісний компонент
● створює образи людини на площині та в об’ємі;
● зображує фігуру людини у статиці та динаміці;
● відтворює міміку, емоційні стани людини;
● застосовує художні прийоми для створення шаржів, карикатур
Ціннісний компонент
● висловлює судження щодо творів портретного жанру різних видів, стилів, епох;
● висловлює ціннісні ставлення щодо ролі портретів як культурного надбання людства;
● усвідомлює цінність поваги, розуміння, шанобливого ставлення до людини
Портретний жанр
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає закони зображення інтер’єру
● розуміє особливості побутового жанру й натюрморту;
Діяльнісний компонент
● виконує пошукові ескізи варіантів композиції натюрморту;
● дотримується послідовності зображення натюрморту;
● зображує натюрморти в різних видах образотворчого мистецтва;
● відтворює сцени з повсякденного життя людей у сюжетно-тематичних і декоративних композиціях;
● застосовує різні техніки та матеріали у процесі виконання творчих робіт
Ціннісний компонент
● висловлює ціннісні ставлення щодо творів образотворчого мистецтва, які відображають життя та побут різних верств населення минулого й сучасності;
● усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності, транслятором яких є образотворче мистецтво
Побутовий жанр.
Натюрморт
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає і розуміє особливості історичного, міфологічного, релігійного, батального жанрів
Діяльнісний компонент
● уміє виділяти композиційний центр у сюжетно-тематичній композиції;
● використовує різні техніки для створення сюжетно-тематичні композиції в історичному, батальному, релігійному, міфологічному жанрах
Ціннісний компонент
● усвідомлює роль образотворчого мистецтва як засобу збереження історичної пам’яті людства;
● висловлює судження щодо творів мистецтва вітчизняного і світового значення
Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний
Наприкінці 6 класу учень / учениця виявляє здатність:
● інтерпретувати твори образотворчого мистецтва різних жанрів;
● виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого мистецтва;
● розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей, застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній і виражальній діяльності;
● висловлювати оцінні судження щодо творів образотворчого мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до художньої діяльності, брати участь у дискусіях з приводу мистецтва, аргументувати власну думку, поважати думки інших;
● проявляти активність у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати в пошуковій діяльності різні джерела інформації
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується у видах архітектури;
● знає архітектурні пам’ятки свого регіону, України та світу;
● розуміє регіональні особливості й символіку різних видів декоративно-прикладного мистецтва (розпис, кераміка, вишивка, писанкарство, витинанка, народна іграшка тощо)
Діяльнісний компонент
● зображує архітектурні споруди за законами лінійної перспективи (екстер’єр, інтер’єр з пам’яті, за уявою);
● створює ескізи проектів, макети екстер’єру й інтер’єру;
● використовує в декоративно-прикладній діяльності символіку традиційної орнаментики й кольору;
● виконує творчі роботи в різних техніках декоративно-прикладного мистецтва
Ціннісний компонент
● усвідомлює фундаментальне значення народного мистецтва й цінність особистого внеску в розвиток української культури;
● висловлює власні судження про необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства;
● виявляє емоційно-ціннісне ставлення щодо творів архітектури
Мистецтво в нашому житті
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види дизайнерської діяльності (графічний, промисловий, ландшафтний тощо);
● орієнтується в основах специфіки видів дизайнерської діяльності
Діяльнісний компонент
● розробляє ескізи дизайну середовища; ескізи одягу з урахуванням національних традицій і сучасних тенденцій у моді; ескізи для різних видів поліграфічної продукції;
● проектує, моделює транспортні засоби, побутові предмети на основі природних форм;
● використовує медіа-технології у процесі створення дизайнерського продукту
Ціннісний компонент
● висловлює власні судження про роль сучасних тенденцій мистецтва у формуванні та розвитку культурного середовища України й світу;
● усвідомлює важливість творчої діяльності для самореалізації особистості
Дизайн
Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє здатність:
● самостійно інтерпретувати художні явища сучасності в єдності традицій і новаторства, розуміти їхні зв’язки з природним, соціальним і культурним середовищами;
● застосовувати набуті знання й уміння для творчої самореалізації в соціокультурній діяльності;
● розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі творчості;
● висловлювати критичні судження щодо художніх явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументувати власну позицію під час дискусії, брати участь у культурному житті суспільства;
● проявляти активність у процесі пізнання художніх явищ сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні технології у творчо-пошуковій діяльності
Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (5–7 класи)
70 годин на рік (2 години на тиждень), з них 8 годин — резервний час
Клас
Тема року
Теми
5
Види мистецтвa
Народне і професійне мистецтво
Взаємодія і синтез мистецтва
6
Жанри мистецтва
Образи природи в мистецьких жанрах
Образ людини в мистецьких жанрах
7
Мистецтво: діалог традицій
і новаторства
Мистецтво в нашому житті
Новітні мистецькі явища
5 клас. Види мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види та засоби художньої виразності графіки, живопису, скульптури; види орнаментів і символіку кольорів;
● називає характерні ознаки вокальної та інструментальної музики;
● розуміє основні засоби музичної виразності, їхню роль у створенні музичного образу;
● орієнтується в особливостях народних пісень і танців, розуміє зв’язок народної і професійної музики
Діяльнісний компонент
● виконує пісні, зокрема з елементами театралізації, ритмічним супроводом;
● порівнює й інтерпретує зміст прослуханих вокальних й інструментальних творів програмної і непрограмної музики;
● розрізняє тембри співацьких голосів, українських народних інструментів;
● аналізує та порівнює тембри інструментів симфонічного оркестру;
● створює композиції з графіки, живопису, скульптури, використовуючи різні техніки та матеріали;
● застосовує правила симетрії й ритму під час створення декоративних композицій;
● відтворює природну форму тварин у різних художніх техніках;
● уміло добирає формат і варіанти розташування елементів композиції, передає плановість
Ціннісний компонент
● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до народного і професійного мистецтва;
● висловлює судження про загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є мистецтво;
● усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього;
● усвідомлює важливість творчої діяльності для самореалізації особистості
Народне і професійне мистецтво
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає і розуміє особливості взаємодії різних видів мистецтва (музики, образотворчого мистецтва, архітектури, літератури тощо) та специфіку синтетичного мистецтва (хореографія, театр, цирк, кіно)
Діяльнісний компонент
● добирає тематичні мистецькі колекції, передає зміст музичних образів у малюнках;
● уміє відтворювати художні образи у різних видах мистецтва
● інтерпретує образний зміст творів різних видів мистецтва й порівнює засоби його втілення
Ціннісний компонент
● виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив;
● висловлює ціннісне ставлення до творів різних видів мистецтва;
● висловлює судження про загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є твори різних видів мистецтва
Взаємодія і синтез мистецтв
Наприкінці 5 класу учень / учениця виявляє здатність:
● інтерпретувати зміст творів різних видів мистецтва, усвідомлюючи їх специфіку та взаємодію;
● виконувати пісні з елементами театралізації;
● виконувати творчі роботи в різних видах образотворчого мистецтва;
● розуміти зв’язок різних видів мистецтва та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності;
● висловлювати власні судження про мистецтво, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в малих і великих групах;
● використовувати різні медіаресурси і комп’ютерні технології в навчально-творчій діяльності
6 клас. Жанри мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає особливості жанрів образотворчого мистецтва (портрет, побутовий, історичний, міфологічний, релігійний, батальний);
● розуміє характерні ознаки камерно-вокальних і хорових жанрів (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, літургія та ін.), типи розвитку музики
Діяльнісний компонент
● виконує пісні, імпровізує нескладний супровід до них;
● застосовує набуті знання про жанри вокальної музики у власній виконавській діяльності;
● створює образи людини (зокрема, з натури) (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці), дотримуючись пропорційних особливостей голови, фігури;
● виконує сюжетно-тематичні композиції у різних жанрах образотворчого мистецтва
● інтерпретує образний зміст і визначає форму творів камерно-вокальної і хорової музики різних жанрів
Ціннісний компонент
● виявляє емоційно-ціннісного ставлення до творів мистецтва;
● відтворює різними способами емоційні стани, що викликали твори мистецтва;
● усвідомлює загальнолюдські цінності творів різних жанрів
Образ людини
у мистецьких жанрах
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає характерні ознаки музичних жанрів — камерно-інструментальних (прелюдія, ноктюрн, рондо, варіації, етюд-картина, соната тощо) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, симфонічна сюїта тощо), типи розвитку музики;
● розуміє особливості жанрів образотворчого мистецтва (пейзаж, натюрморт, анімалістичний жанр)
Діяльнісний компонент
● уміє виконувати народні та композиторські пісні;
● уміє створювати живописні й графічні пейзажі та натюрморти;
● розпізнає зміст і визначає форму творів камерно-інструментальної та симфонічної музики різних жанрів;
● створює образи тварин (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці);
● використовує закони кольорознавства, перспективи (лінійна, повітряна), прийоми композиції, техніки й матеріали в художньо-практичній діяльності відповідно до творчого задуму;
● передає уявний простір засобами лінійної та повітряної перспективи;
● застосовує набуті знання про жанри інструментальної музики й образотворчого мистецтва у процесі інтерпретації художніх творів і міжособистісного спілкування
Ціннісний компонент
● оцінює й висловлює судження щодо мистецьких витворів різних жанрів;
● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва;
● відтворює різними способами емоційні стани, втілені в художніх образах;
● усвідомлює загальнолюдські цінності творів різних жанрів;
● усвідомлює необхідність бережливого ставлення до природних ресурсів свого краю й планети
Образи природи у мистецьких жанрах
Наприкінці 6 класу учень/учениця виявляє здатність:
● інтерпретувати твори мистецтва різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики;
● виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі), створювати домашню фонотеку, складати програми шкільних і позашкільних концертів;
● виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого мистецтва, оформлювати шкільні тематичні виставки;
● розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у різноманітній творчій діяльності;
● висловлювати оцінні судження щодо творів мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі;
● проявляти активність у процесі пізнання мистецтва, використовувати у пошуковій діяльності медіаресурси
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в особливостях музичної культури рідного краю;
● орієнтується в особливостях декоративно-прикладного мистецтва (розпис, писанкарство, вишивка, витинанка, народна іграшка тощо);
● знає про особливості аранжування народної та академічної музики;
● наводить приклади відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці;
● розуміє особливості архітектури як виду мистецтва;
● називає найвідоміші архітектурні пам’ятки рідного краю, України
Діяльнісний компонент
● виконує пісні, створює вокальні та інструментальні імпровізації;
● порівнює оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань;
● створює архітектурні образи у різних техніках (по пам’яті, за уявою);
● розробляє ескізи виробів декоративно-прикладного мистецтва та виконує творчі роботи (розпис, вишивка, витинанка, народна іграшки тощо) з урахуванням традицій;
● застосовує знання та вміння з аранжування музики у власній виконавській творчості;
● застосовує знання особливостей архітектури й декоративно-прикладного мистецтва у побуті;
● інтерпретує твори мистецтва
Ціннісний компонент
● визначає естетичну оцінку творам різних видів мистецтва;
● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва;
● усвідомлює необхідність збереження художнього надбання українського народу та різних народів світу;
● усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього;
● пропагує національну культуру через власну художньо-творчу діяльність
Мистецтво у нашому житті
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в особливостях музичних явищ ХХ–ХХІ ст. (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня, мюзикл, електронна музика);
● знає сучасні медіатехнології для створення дизайнерського виробу;
● наводить приклади видів дизайну (графічний, промисловий, ландшафтний, арт-дизайн)
Діяльнісний компонент
● виконує вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня тощо);
● створює елементарні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій;
● розробляє ескізи дизайну середовища, транспорту, побутових виробів, одягу, поліграфічної продукції;
● використовує знання про новітні музичні явища у власній творчій діяльності;
● застосовує дизайнерські вміння у власному житті
Ціннісний компонент
● виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив;
● аналізує, інтерпретує, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва та художніх явищ сучасності і довкілля (зокрема медіа й інтернет-простору);
● усвідомлює загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу; усвідомлює українську культурну ідентичність;
● виявляє повагу й толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу
Новітні мистецькі явища, дизайн
Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє здатність:
● самостійно інтерпретувати мистецькі явища сучасності, розуміючи їх зв’язок із природним, соціальним і культурним середовищами;
● виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації;
● виконувати творчі роботи з використанням досягнень мистецтва сучасності; здійснювати художнє оформлення шкільних заходів, брати участь у соціокультурній діяльності;
● розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності в соціокультурній діяльності;
● висловлювати критичні судження щодо мистецьких явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної мистецької діяльності;
● проявляти самостійність у процесі пізнання явищ мистецтва сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми в пошуково-дослідній діяльності
Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (8–9 класи)
35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час
Клас
Тема року
Теми
8
Мистецтво в культурі минулого
Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс
Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм
9
Мистецтво в культурі сучасності
Стилі та напрями мистецтва: імпресіонізм і постімпресіонізм, модернізм
і постмодернізм
Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)
8 клас
Мистецтво в культурі минулого
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Зміст
навчального матеріалу
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в особливостях стилів мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс);
● знає вітчизняні й світові архітектурні пам’ятки стародавніх епох
Діяльнісний компонент
● розрізняє стилі у різних видах мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс);
● використовує різні художні матеріали у зображенні архітектурних споруд і виконує живописні й графічні композиції у різних стилях;
● використовує спеціальну термінологію під час колективних обговорень явищ мистецтва
● застосовує набуті знання і вміння в художньо-творчій діяльності, під час виконання проектів
Ціннісний компонент
● усвідомлює необхідність збереження мистецької спадщини рідного краю й світу;
● оцінює і висловлює власне судження щодо творів мистецтва
Стилі та напрями мистецтва
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в особливостях стилів мистецтва (бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм)
Діяльнісний компонент
● розрізняє стилі у різних видах мистецтва;
● виконує ескізи, композиції, театралізації;
● застосовує знання і вміння щодо стилів і напрямів мистецтва у художньо-творчій діяльності, при виконанні індивідуальних і групових проектів;
● застосовує спеціальну термінологію в процесі міжособистісного спілкування
Ціннісний компонент
● усвідомлює цінність історичної та мистецької спадщини України та світу;
● обґрунтовує судження щодо ролі людини у створенні і збереженні культурної спадщини свого народу й людства
Стилі та напрями мистецтва (продовження)
Наприкінці 8 класу учень / учениця виявляє здатність
● інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;
● розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;
● застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;
● висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва;
● здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали;
● мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави
9 клас. Мистецтво у культурі сучасності
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Зміст
навчального матеріалу
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● розуміє особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм та постімпресіонізм, різновиди модернізму і постмодернізму);
● знає спадщину видатних діячів вітчизняного мистецтва
Діяльнісний компонент
● створює живописні, графічні та декоративні композиції у різних стилях і напрямах;
● застосовує знання про стилі та напрями мистецтва для самореалізації;
● планує виконання проектів у процесі художньо-творчої і соціокультурної діяльності
Ціннісний компонент
● інтерпретує й порівнює твори мистецтва різних стилів і напрямів;
● оцінює твори видатних діячів мистецтва України й світу;
● усвідомлює і оцінює роль людини у створенні історичної і культурної спадщини України та світу;
● усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних і художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу
Стилі та напрями мистецтва (продовження)
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види екранних мистецтв, жанри кіномистецтва;
● називає найвідоміші музеї й художні галереї рідного краю, України, світу;
● розуміє форми збереження культурної спадщини, роль музеїв та медіа у поширенні мистецтва;
● розуміє значущість мистецтва в діалозі культур
Діяльнісний компонент
● класифікує твори мистецтва різних видів, жанрів, стилів і напрямів;
● аналізує й критично оцінює сучасні явища культури, зокрема телебачення і рекламу;
● уміє створювати ескізи рекламної продукції вітчизняного виробництва;
● використовує комп’ютерні технології, зокрема ресурси Інтернету, для віртуальних екскурсій музеями України та світу, для виконання проектів;
● застосовує набуті художні знання і вміння для саморозвитку, естетизації середовища;
Ціннісний компонент
● висловлює й обґрунтовує судження щодо збереження мистецтва України та світу;
● усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу;
● усвідомлює необхідність збереження художнього надбання людства;
Екранні мистецтва.
Форми поширення мистецтва
Наприкінці 9 класу учень / учениця виявляє здатність:
● самостійно інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів, розуміючи їх значення для розвитку культури;
● виконувати творчі роботи та індивідуальні або колективні мистецькі проекти з використанням традиційних і комп’ютерних технологій;
● застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;
● виявляти особистіно-ціннісне ставлення до художніх явищ сучасності, висловлювати аргументовані оцінки,
● брати активну участь у дискусіях, шкільних культурно-мистецьких заходах;
● здійснювати самостійну пошуково-дослідну діяльність щодо мистецьких явищ різних стилів і напрямів, використовувати комп’ютерні технології для віртуальних екскурсій, презентації результатів проектної діяльності; створення і оформлення шкільних музейних колекцій, художніх галерей, мистецьких віталень;
● мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави
МИСТЕЦТВО
5– 9 класи
Навчальна програма
для загальноосвітніх навчальних закладів[1]
Укладачі програми (2012 рік):
Людмила Масол, провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук (керівник групи);
Оксана Коваленко, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України;
Галина Сотська, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук; старший науковий співробітник;
Галина Кузьменко, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук;
Жанна Марчук, учитель образотворчого мистецтва гімназії № 290 м. Києва, заслужений учитель України, учитель-методист;
Олена Константинова, учитель образотворчого мистецтва спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 16 м. Києва, вчитель-методист;
Людмила Паньків, доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук;
Ірина Гринчук, доцент кафедри інструментального виконавства Тернопільського національного університету ім. Володимира Гнатюка, кандидат педагогічних наук;
Надія Новикова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 4 м. Бучі, Київська область, заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук;
Наталія Овіннікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 119 м. Києва, учитель-методист.
Робоча група з оновлення програми:
Олена Гайдамака, старший науковий співробітник ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», кандидат педагогічних наук;
Наталія Лємешева, методист образотворчого мистецтва лабораторії виховної роботи лабораторії КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», Черкаська обл.;
Тетяна Абрамян, учитель музичного мистецтва Торецькоi загальноосвітньої школи I–III ст. № 10 Торецькоi міської ради, Донецька обл., учитель-методист;
Оксана Гусєва, викладач образотворчого мистецтва Педагогічного коледжу ім. А. Ю. Кримського м. Володимир – Волинського, Волинська обл.;
Олена Коваль, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Загальноосвітній навчальний заклад
І ступеня – гімназія № 39» Кам’янської міської ради, Дніпропетровська обл., учитель-методист;
І ступеня – гімназія № 39» Кам’янської міської ради, Дніпропетровська обл., учитель-методист;
Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інститут майбутнього, м. Київ;
Тетяна Шлєєнкова, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа I–III ступенів № 24 – центр дитячої та юнацької творчості «Оберіг» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», Кіровоградська обл., заслужений учитель України.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мистецтво — особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього та внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність» та ін. Особливості опанування мистецтвом в школі пов’язані з його багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, мислення й потреби. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства. Таким чином, здійснюється виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби у творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.
Навчання в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної школи є патріотом України, поважає її історію, культуру і культуру інших народів, вільно володіє державною (і рідною, у разі відмінності) мовою, спілкується щонайменше однією іноземною мовою, має бажання і здатність до самоосвіти, активний і відповідальний у громадському й особистому житті, підприємливий і ініціативний, має уявлення про світобудову, береже природу, безпечно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань загальної мистецької освіти:
● виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб;
● формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;
● розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;
● стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;
● розвиток художніх здібностей, креативного мислення;
● формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.
Загальна мистецька освіта ґрунтується на принципах:
● наступності між початковою, основною і старшою школою;
● поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;
● інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
● креативності (пріоритет творчої самореалізації);
● варіативності змісту, методів, технологій;
● діалогічності, полікультурності.
Опанування учнями мистецтва в основній школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню предметних, міжпредметних і ключових компетентностей. Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці. Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків із предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.
Предметна мистецька компетентність (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) — це здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва. Вона формується у процесі опанування учнями системи знань та уявлень у сфері певного виду мистецтва (знаннєвий компонент), набуття ними художньо-творчого досвіду з мистецтва (діяльнісний компонент), виховання ціннісних орієнтацій щодо мистецтва та мистецької діяльності (ціннісний компонент).
Під час опанування учнями різних видів мистецтва формуються міжпредметні
, зокрема під час естетичні компетентності — здатність учня орієнтуватися в естетичних нормах різних сфер соціуму відповідно до сформованих естетичних ідеалів і цінностей, системи інтегрованих мистецьких знань і досвіду.
Предметні мистецькі та міжпредметні естетичні компетентності виявляються у здатності особистості використовувати набутий досвід мистецької діяльності у навчальних і життєвих ситуаціяхпрактичної, пізнавальної й творчої діяльності, сприймання, аналізу, інтерпретації творів мистецтва, участі у різних мистецьких заходах; у висловлюваннях, судженнях щодо ціннісного ставлення та щодо усвідомлення соціального, культурного, особистісного значення мистецтва; у критичній оцінці на основі естетичних засад та аргументації своєї позиції щодо творів мистецтва, довкілля, медіа й інтернет-ресурсів; у продукуванні креативних ідей та пропонуванні способів їхньої реалізації; в умінні трансформувати мистецькі знання у досвід діяльності виконання практичних і творчих завдань, естетизації середовища та корекції власного емоційного стану, задоволення власних творчих потреб тощо.
Мистецтво відіграє важливу роль у формуванні ключових компетентностей, зокрема:
Таблиця
Ключова компетентність
|
Компоненти
|
1. Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовою
|
Уміння: висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; брати участь у дискусіях, обговореннях на теми мистецтва, чітко формулювати судження щодо мистецтва й мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність і творчість інших
Ставлення: усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність до їхнього поширення
|
2. Спілкування іноземними
мовами |
Уміння: сприймати твори мистецтва різних країн, народів
Ставлення: пошанування культурного розмаїття, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов
|
3. Математична компетентність
|
Уміння: аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій, визначення метру, запису ритму тощо
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва
|
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях
|
Уміння: спостерігати, досліджувати і відтворювати в художніх образах довкілля та явища природи засобами мистецтва; використовувати нові технічні засоби для втілення художніх ідей, застосовувати знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо)
Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації
|
5. Інформаційно-цифрова
компетентність |
Уміння: застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів; добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності
Ставлення: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та віртуальних мистецьких подорожей
|
6. Уміння вчитися
впродовж життя |
Уміння: визначати власні художні інтереси та потреби; планувати й організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію
Ставлення: усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку
|
7. Ініціативність і підприємливість
|
Уміння: критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій; працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань; презентувати власні твори, пропонувати ідеї, шляхи розв’язання творчих завдань, оцінювати і визначати свої сильні і слабкі сторони
Ставлення: ініціативність щодо участі в мистецьких заходах, прагнення до творчої самореалізації (відчуття потреби бути учасником мистецьких заходів і подій), відповідальність за особистий і колективний результат |
8. Соціальна та громадянська компетентності
|
Уміння: ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище
Ставлення: усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури і надбань інших культур; розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; гордість за здобутки українців у мистецькій діяльності |
9. Обізнаність і
самовираження у сфері культури |
Уміння: розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання мистецтва та художньо-творчої діяльності; аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам різних видів мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва
Ставлення: пошана до національної культури; повага і толерантне ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства
|
10. Екологічна грамотність і здорове життя
|
Уміння: використовувати мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власний емоційний стан
Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації
|
З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові лінії — соціально значущі надпредметні теми, які сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Зміст наскрізних змістових ліній є складовою основного змісту освіти і реалізується через відповідні трактування, приклади і методи навчання, створення надпредметних, загальношкільних проектів (зокрема,через творчу роботу, яка виходить з наскрізних тем або інтегрує навчальні предмети) тощо.
Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено такі: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» здійснюється на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все взаємопов’язане; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.
Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» спрямована на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого, толерантного ставлення до культурних надбань свого народу, країни, світу; усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час опанування учнями досягнень українського мистецтва, зокрема в контексті світової мистецької спадщини.
Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» націлена на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, зниженню кількості захворювань та поведінкових ризиків.
Наскрізна змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні й слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їхній реалізації, зокрема через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній).
Характеристика структури програми й особливості організації навчально-виховного процесу
Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії, як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».
Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.
У 5–7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 клас), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв
(6 клас), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 клас). У 8–9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча й культурологічна пропедевтика).
(6 клас), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 клас). У 8–9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча й культурологічна пропедевтика).
Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.
Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Учитель самостійно визначає обсяг годин на вивчення окремої теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику й критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, ураховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.
Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл. Отже, головне надзавдання вчителя — створити захопливу й емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість — в особистісній і соціокультурній діяльності.
Години резервного часу використовуються на розсуд учителя — на відвідування музеїв, виставок, театрів тощо.
Загальна тематична структура програми
Клас
|
Тема
|
Кількість годин на тиждень
| |
Інтегрований курс «Мистецтво»
| |||
Музичне мистецтво
|
Образотворче мистецтво
| ||
5
|
Види мистецтва
|
1
|
1
|
6
|
Жанри мистецтва
|
1
|
1
|
7
|
Мистецтво: діалог традицій і новаторства
|
1
|
1
|
Інтегрований курс «Мистецтво»
| |||
8
|
Мистецтво в культурі минулого
|
1
| |
9
|
Мистецтво в культурі сучасності
|
1
|
Особливості оцінювання результатів навчання
Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної, коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій.
Об’єктами перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності:
● предметні мистецькі;
● міжпредметні естетичні;
● ключові.
Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а рівень особистісних досягнень. Як відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів — інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, — дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.
До основних видів оцінювання належать: поточне (виконує діагностичну, стимулюючу, коригуючу функції), тематичне і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка й взаємне оцінювання.
Тематична структура програми «Музичне мистецтво» (5–7 класи)
35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час
Клас
|
Тема року
|
Теми
|
5
|
Види музичного мистецтва
|
Музика як вид мистецтва
|
Народна музика
| ||
Професійна музика
| ||
Взаємодія музики з іншими видами мистецтва
(образотворче мистецтво, архітектура, література, театр, цирк, кіно)
| ||
6
|
Жанри музичного мистецтва
|
Жанри камерно-вокальної музики
|
Жанри хорової музики
| ||
Жанри камерно-інструментальної музики
| ||
Жанри симфонічної музики
| ||
7
|
Музика: діалог традицій
і новаторства |
Мистецтво в нашому житті
|
Новітні музичні явища
|
5 клас. Види музичного мистецтва
| ||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Зміст навчального матеріалу
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в основних засобах музичної виразності, їхньої ролі у створенні музичного образу;
● називає особливості народних пісень і танців, народних музичних інструментів;
● наводить приклади значення музики в житті, зокрема в побуті, медіапросторі
Діяльнісний компонент
● дотримується правил співу;
● виразно виконує народні пісні з елементами театралізації, зокрема обрядові, побутові, історичні та ін.;
● створює найпростіший ритмічний супровід до пісні;
● розрізняє тембри співацьких голосів, звучання українських народних інструментів;
● застосовує музичні знання та вміння у власному житті;
● інтерпретує зміст прослуханих музичних творів
Ціннісний компонент
● висловлює оцінні судження щодо образного змісту прослуханих музичних творів;
● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва;
● усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу й гордість за нього;
● пропагує національну культуру через власну художньо-творчу діяльність;
● виявляє повагу та толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу
|
Музика як вид мистецтва
Народна музика
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується у характерних ознаках програмної та непрограмної, вокальної та інструментальної, хорової та симфонічної музики;
● орієнтується в поняттях «вокальна», «інструментальна», «хорова», «симфонічна музика»;
● розуміє зв’язок народної і професійної музики;
● наводить приклади взаємодії музики та інших видів мистецтва (образотворче мистецтво, література, театр, цирк, кіно);
● називає різновиди ансамблів та оркестрів
Діяльнісний компонент
● порівнює твори вокальної та інструментальної музики;
● передає музичні образи в малюнках, пластичних імпровізаціях;
● розрізняє тембри інструментів симфонічного оркестру;
● характеризує засоби музичної виразності;
● інтерпретує зміст музичних творів і творів інших видів мистецтва;
● застосовує музичні знання та вміння, зокрема форми взаємодії музики з іншими видами мистецтва в процесі комунікації
Ціннісний компонент
● висловлює оцінні судження щодо образного змісту прослуханих музичних творів;
● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва;
● усвідомлює загальнолюдські цінності, транслятором яких є мистецтво
|
Професійна музика
Взаємодія музики з іншими видами мистецтва
| |
Наприкінці 5 класу учень / учениця виявляє здатність:
● інтерпретувати зміст музичних творів, зокрема в їх взаємозв’язках з іншими видами мистецтва;
● передавати враження від музики вербальними, художніми засобами, засобами ритмопластики та театралізації;
● виконувати пісні серед однолітків, у родині з рухами та ритмічним акомпанементом;
● розуміти зв’язок музики з іншими видами мистецтва, застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності;
● висловлювати власні судження про музику та інші види мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них;
● брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу музики, співпрацювати в малих і великих групах;
● проявляти допитливість у процесі пізнання музики, використовувати різні друковані джерела інформації про музичне мистецтво в навчально-пізнавальній і соціокультурній діяльності
| ||
6 клас. Жанри музичного мистецтва
| ||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Зміст навчального матеріалу
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується у характерних ознаках жанрів камерно-вокальної та хорової музики (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, меса, літургія та ін.) відповідно до їх призначення;
● наводить приклади творів жанрів камерно-вокальної та хорової музики
Діяльнісний компонент
● порівнює камерно-вокальні та хорові жанри;
● порівнює власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставиться до них, виявляє ініціативу та взаємодопомогу в груповій роботі;
● виконує пісні, які виражають різні естетичні почуття;
● інтерпретує образний зміст камерно-вокальних і хорових творів;
● застосовує набуті знання про вокальну та хорову музику у власній виконавській діяльності
Ціннісний компонент
● висловлює оцінні судження щодо музики різних жанрів;
● виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їхній вплив;
● усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності у творах музичного мистецтва різних жанрів;
● усвідомлює необхідність збереження музичної культури людства
|
Жанри
камерно-вокальної музики
Жанри хорової музики
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає й розуміє характерні ознаки музичних жанрів — камерно-інструментальних (прелюдія, скерцо, ноктюрн, етюд, варіації, рондо, соната, квартет та ін.) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, сюїта та ін.);
● наводить приклади музичних циклів, поєднання жанрів
Діяльнісний компонент
● виконує пісні, зокрема двоголосні;
● інтерпретує інструментальні твори різних жанрів;
● порівнює жанри камерної та симфонічної музики;
● застосовує набуті знання про інструментальну музику в процесі міжособистісного спілкування
Ціннісний компонент
● висловлює оцінні судження щодо музики різних жанрів;
● виявляє естетичне ставлення до музичної діяльності;
● усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності у творах музичного мистецтва різних жанрів;
● усвідомлює необхідність збереження музичної культури людства
|
Жанри камерно-інструментальної музики
Жанри симфонічної музики
| |
Наприкінці 6 класу учень/учениця виявляє здатність:
● інтерпретувати музичні твори різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики;
● виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі);
● застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації, створення домашньої фонотеки, складання програм шкільних і позашкільних концертів;
● розуміти зв’язок музики з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні компетентності в різноманітній творчій діяльності;
● висловлювати оцінні судження щодо музики різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до музичної діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу в груповій роботі;
● проявляти активність у процесі пізнання музичного мистецтва, використовувати медіаресурси (радіо, телебачення тощо) у пошуковій діяльності
| ||
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства
| ||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Зміст навчального матеріалу
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в особливостях музичної культури рідного краю;
● називає видатних митців (композиторів, виконавців, мистецькі колективи тощо) рідного краю;
● знає про аранжування в музичному мистецтві; наводить приклади аранжування в народній й академічній музиці;
● наводить приклади відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці
Діяльнісний компонент
● виконує пісні, створює вокальні та інструментальні імпровізації;
● порівнює оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань;
● застосовує знання та вміння з аранжування народної музики у власній виконавській творчості
Ціннісний компонент
● виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив;
● аналізує твори музичного мистецтва, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до них;
● усвідомлює необхідність збереження художнього надбання людства
|
Музичне мистецтво в нашому житті
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в особливостях музичних явищ ХХ–ХХІ ст. (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня та ін.);
● називає виражальні засоби електронної музики
Діяльнісний компонент
● порівнює рок-оперу, мюзикл і класичні музично-театральні жанри;
● розрізняє й виконує вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня);
● створює елементарні музичні/ритмічні композиції, зокрема з використанням комп’ютерних технологій;
● застосовує знання про сучасні музичні напрями у власній творчій діяльності
Ціннісний компонент
● висловлює емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного музичного мистецтва;
● аналізує, інтерпретує, дає естетичну оцінку творам музичного мистецтва, (зокрема, естетично оцінює музичний супровід медіа та інтернет-простору з активною критичною позицією);
● усвідомлює загальнолюдські цінності, транслятором яких є твори музичного мистецтва минулого і сучасності;
● усвідомлює необхідність збереження мистецького надбання людства
|
Новаторство в музичному мистецтві
| |
Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє здатність:
● самостійно інтерпретувати музику сучасності, розуміючи взаємозв’язок традицій і новаторства;
● виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний (ритмічний, пластичний) супровід до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації та у соціокультурній діяльності;
● розуміти зв’язок музики з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у процесі самореалізації та в соціокультурній діяльності;
● висловлювати критичні судження щодо музичних явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію щодо музичних явищ сьогодення під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної музичної діяльності;
● проявляти самостійність у процесі пізнання музичних явищ сучасності, прагнення використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми з музичного мистецтва в пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності
| ||
Тематична структура програми «Образотворче мистецтво» (5–7 класи)
35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час
Клас
|
Тема року
|
Теми
|
5
|
Види мистецтв
|
Графіка
|
Живопис
| ||
Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво
| ||
Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно)
| ||
6
|
Жанри мистецтва
|
Анімалістичний жанр. Пейзаж
|
Портретний жанр
| ||
Побутовий жанр. Натюрморт
| ||
Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний
| ||
7
|
Мистецтво: діалог традицій і новаторства
|
Мистецтво в нашому житті
|
Дизайн
|
5 клас. Види образотворчого мистецтва
| ||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Зміст навчального матеріалу
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види графіки, засоби художньої виразності графіки (лінія, штрих, крапка, пляма); основні закони композиції
Діяльнісний компонент
● відтворює об’єкти навколишнього світу засобами художньої виразності графіки;
● передає об’єм предметів засобами світлотіні;
● дотримується основних законів композиції;
● застосовує різні графічні техніки та матеріали
Ціннісний компонент
● висловлює власні судження про естетичну цінність графічних творів;
● аналізує власні графічні творчі роботи та роботи однолітків;
● усвідомлює значення графіки як основи інших видів образотворчого мистецтва
|
Графіка
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види живопису; властивості кольору (насиченість, світлота, відтінок);
● називає засоби художньої виразності живопису (колір, колорит, контраст, нюанс, колірна гама)
Діяльнісний компонент
● відтворює красу навколишнього світу засобами живопису;
● передає об’єм предметів кольором;
● дотримується основних законів композиції;
● уміє передавати плановість засобами живопису;
● застосовує різні живописні техніки та матеріали (акварель, гуаш)
Ціннісний компонент
● аналізує власні живописні творчі роботи й роботи своїх однолітків;
● висловлює судження, ціннісні ставлення до творів живопису, які є культурним надбанням людства в Україні й світі
|
Живопис
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види скульптури й декоративно-прикладного мистецтва; матеріали скульптури; види орнаментів;
● розуміє засоби художньої виразності скульптури й декоративно-прикладного мистецтва;
● називає закономірності стилізації
Діяльнісний компонент
● уміє створювати художні образи людей, тварин, сюжетно-тематичні композиції з різних пластичних матеріалів (кругла скульптура, рельєф);
● уміє створювати орнаментальні композиції;
● стилізує природні форми (тварин, птахів, квітів) для створення декоративних композицій;
● застосовує різні техніки, прийоми та матеріали для реалізації творчого задуму в декоративних і скульптурних композиціях
Ціннісний компонент
● висловлює власні судження про твори декоративно-прикладного мистецтва й скульптури;
● усвідомлює значення творів декоративно-прикладного мистецтва і скульптури у формуванні і збереженні культурної спадщини України й світу
|
Скульптура.
Декоративно-прикладне мистецтво
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● розуміє зв’язок образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв (музикою, літературою, театром, цирком, кіно);
● знає та розуміє особливості засобів художньої виразності різних видів мистецтв
Діяльнісний компонент
● застосовує відповідні засоби художньої виразності, техніки та матеріали для створення композицій;
● уміє створювати образотворчі композиції, які відображають взаємозв’язок між різними видами мистецтв
Ціннісний компонент
● висловлює власні судження про нерозривну єдність різних видів мистецтв;
● усвідомлює те, що в поєднані образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв повною мірою відображається багатоплановість і складність навколишнього середовища;
● виявляє значення роботи художника в театральному, цирковому мистецтві та кіно
|
Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв
| |
Наприкінці 5 класу учень/учениця виявляє здатність:
● розрізняти види образотворчого мистецтва, порівнювати засоби художньої виразності творів образотворчого мистецтва, інтерпретувати їхній зміст;
● розуміти взаємодію образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва (літературою, музикою, театром, цирком, кіно) та застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній та виражальній діяльності;
● виконувати практичні роботи в різних техніках образотворчого мистецтва;
● висловлювати власні судження щодо творів образотворчого мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в групах;
● проявляти допитливість у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати різні джерела інформації в пізнавально-практичній діяльності
| ||
6 клас. Жанри образотворчого мистецтва
| ||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Зміст
навчального матеріалу
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає особливості анімалістичного і пейзажного жанрів; види пейзажів; елементарну будову тварин;
● розуміє закони лінійної та повітряної перспективи; послідовність зображення тварин та пейзажу
Діяльнісний компонент
● створює художні образи тварин на площині та об’ємні, у статиці та динаміці;
● передає простір засобами лінійної та повітряної перспективи;
● дотримується законів композиції під час виконання творчих робіт
Ціннісний компонент
● усвідомлює відповідальність людини за збереження природного середовища свого краю, України й планети;
● висловлює й аргументує своє ставлення до творів анімалістичного та пейзажного жанрів
|
Анімалістичний жанр.
Пейзаж
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види портрету й особливості портретного жанру;
● розуміє елементарну будову та пропорційні особливості голови та фігури людини
Діяльнісний компонент
● створює образи людини на площині та в об’ємі;
● зображує фігуру людини у статиці та динаміці;
● відтворює міміку, емоційні стани людини;
● застосовує художні прийоми для створення шаржів, карикатур
Ціннісний компонент
● висловлює судження щодо творів портретного жанру різних видів, стилів, епох;
● висловлює ціннісні ставлення щодо ролі портретів як культурного надбання людства;
● усвідомлює цінність поваги, розуміння, шанобливого ставлення до людини
|
Портретний жанр
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає закони зображення інтер’єру
● розуміє особливості побутового жанру й натюрморту;
Діяльнісний компонент
● виконує пошукові ескізи варіантів композиції натюрморту;
● дотримується послідовності зображення натюрморту;
● зображує натюрморти в різних видах образотворчого мистецтва;
● відтворює сцени з повсякденного життя людей у сюжетно-тематичних і декоративних композиціях;
● застосовує різні техніки та матеріали у процесі виконання творчих робіт
Ціннісний компонент
● висловлює ціннісні ставлення щодо творів образотворчого мистецтва, які відображають життя та побут різних верств населення минулого й сучасності;
● усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності, транслятором яких є образотворче мистецтво
|
Побутовий жанр.
Натюрморт
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає і розуміє особливості історичного, міфологічного, релігійного, батального жанрів
Діяльнісний компонент
● уміє виділяти композиційний центр у сюжетно-тематичній композиції;
● використовує різні техніки для створення сюжетно-тематичні композиції в історичному, батальному, релігійному, міфологічному жанрах
Ціннісний компонент
● усвідомлює роль образотворчого мистецтва як засобу збереження історичної пам’яті людства;
● висловлює судження щодо творів мистецтва вітчизняного і світового значення
|
Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний
| |
Наприкінці 6 класу учень / учениця виявляє здатність:
● інтерпретувати твори образотворчого мистецтва різних жанрів;
● виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого мистецтва;
● розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей, застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній і виражальній діяльності;
● висловлювати оцінні судження щодо творів образотворчого мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до художньої діяльності, брати участь у дискусіях з приводу мистецтва, аргументувати власну думку, поважати думки інших;
● проявляти активність у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати в пошуковій діяльності різні джерела інформації
| ||
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства
| ||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Зміст навчального матеріалу
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується у видах архітектури;
● знає архітектурні пам’ятки свого регіону, України та світу;
● розуміє регіональні особливості й символіку різних видів декоративно-прикладного мистецтва (розпис, кераміка, вишивка, писанкарство, витинанка, народна іграшка тощо)
Діяльнісний компонент
● зображує архітектурні споруди за законами лінійної перспективи (екстер’єр, інтер’єр з пам’яті, за уявою);
● створює ескізи проектів, макети екстер’єру й інтер’єру;
● використовує в декоративно-прикладній діяльності символіку традиційної орнаментики й кольору;
● виконує творчі роботи в різних техніках декоративно-прикладного мистецтва
Ціннісний компонент
● усвідомлює фундаментальне значення народного мистецтва й цінність особистого внеску в розвиток української культури;
● висловлює власні судження про необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства;
● виявляє емоційно-ціннісне ставлення щодо творів архітектури
|
Мистецтво в нашому житті
| |
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види дизайнерської діяльності (графічний, промисловий, ландшафтний тощо);
● орієнтується в основах специфіки видів дизайнерської діяльності
Діяльнісний компонент
● розробляє ескізи дизайну середовища; ескізи одягу з урахуванням національних традицій і сучасних тенденцій у моді; ескізи для різних видів поліграфічної продукції;
● проектує, моделює транспортні засоби, побутові предмети на основі природних форм;
● використовує медіа-технології у процесі створення дизайнерського продукту
Ціннісний компонент
● висловлює власні судження про роль сучасних тенденцій мистецтва у формуванні та розвитку культурного середовища України й світу;
● усвідомлює важливість творчої діяльності для самореалізації особистості
|
Дизайн
| |
Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє здатність:
● самостійно інтерпретувати художні явища сучасності в єдності традицій і новаторства, розуміти їхні зв’язки з природним, соціальним і культурним середовищами;
● застосовувати набуті знання й уміння для творчої самореалізації в соціокультурній діяльності;
● розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі творчості;
● висловлювати критичні судження щодо художніх явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументувати власну позицію під час дискусії, брати участь у культурному житті суспільства;
● проявляти активність у процесі пізнання художніх явищ сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні технології у творчо-пошуковій діяльності
| ||
Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (5–7 класи)
70 годин на рік (2 години на тиждень), з них 8 годин — резервний час
Клас
|
Тема року
|
Теми
|
5
|
Види мистецтвa
|
Народне і професійне мистецтво
|
Взаємодія і синтез мистецтва
| ||
6
|
Жанри мистецтва
|
Образи природи в мистецьких жанрах
|
Образ людини в мистецьких жанрах
| ||
7
|
Мистецтво: діалог традицій
і новаторства
|
Мистецтво в нашому житті
|
Новітні мистецькі явища
|
5 клас. Види мистецтва
| |||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Зміст навчального матеріалу
| ||
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види та засоби художньої виразності графіки, живопису, скульптури; види орнаментів і символіку кольорів;
● називає характерні ознаки вокальної та інструментальної музики;
● розуміє основні засоби музичної виразності, їхню роль у створенні музичного образу;
● орієнтується в особливостях народних пісень і танців, розуміє зв’язок народної і професійної музики
Діяльнісний компонент
● виконує пісні, зокрема з елементами театралізації, ритмічним супроводом;
● порівнює й інтерпретує зміст прослуханих вокальних й інструментальних творів програмної і непрограмної музики;
● розрізняє тембри співацьких голосів, українських народних інструментів;
● аналізує та порівнює тембри інструментів симфонічного оркестру;
● створює композиції з графіки, живопису, скульптури, використовуючи різні техніки та матеріали;
● застосовує правила симетрії й ритму під час створення декоративних композицій;
● відтворює природну форму тварин у різних художніх техніках;
● уміло добирає формат і варіанти розташування елементів композиції, передає плановість
Ціннісний компонент
● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до народного і професійного мистецтва;
● висловлює судження про загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є мистецтво;
● усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього;
● усвідомлює важливість творчої діяльності для самореалізації особистості
|
Народне і професійне мистецтво
| ||
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає і розуміє особливості взаємодії різних видів мистецтва (музики, образотворчого мистецтва, архітектури, літератури тощо) та специфіку синтетичного мистецтва (хореографія, театр, цирк, кіно)
Діяльнісний компонент
● добирає тематичні мистецькі колекції, передає зміст музичних образів у малюнках;
● уміє відтворювати художні образи у різних видах мистецтва
● інтерпретує образний зміст творів різних видів мистецтва й порівнює засоби його втілення
Ціннісний компонент
● виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив;
● висловлює ціннісне ставлення до творів різних видів мистецтва;
● висловлює судження про загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є твори різних видів мистецтва
|
Взаємодія і синтез мистецтв
| ||
Наприкінці 5 класу учень / учениця виявляє здатність:
● інтерпретувати зміст творів різних видів мистецтва, усвідомлюючи їх специфіку та взаємодію;
● виконувати пісні з елементами театралізації;
● виконувати творчі роботи в різних видах образотворчого мистецтва;
● розуміти зв’язок різних видів мистецтва та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності;
● висловлювати власні судження про мистецтво, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в малих і великих групах;
● використовувати різні медіаресурси і комп’ютерні технології в навчально-творчій діяльності
| |||
6 клас. Жанри мистецтва
| |||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Зміст навчального матеріалу
| ||
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає особливості жанрів образотворчого мистецтва (портрет, побутовий, історичний, міфологічний, релігійний, батальний);
● розуміє характерні ознаки камерно-вокальних і хорових жанрів (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, літургія та ін.), типи розвитку музики
Діяльнісний компонент
● виконує пісні, імпровізує нескладний супровід до них;
● застосовує набуті знання про жанри вокальної музики у власній виконавській діяльності;
● створює образи людини (зокрема, з натури) (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці), дотримуючись пропорційних особливостей голови, фігури;
● виконує сюжетно-тематичні композиції у різних жанрах образотворчого мистецтва
● інтерпретує образний зміст і визначає форму творів камерно-вокальної і хорової музики різних жанрів
Ціннісний компонент
● виявляє емоційно-ціннісного ставлення до творів мистецтва;
● відтворює різними способами емоційні стани, що викликали твори мистецтва;
● усвідомлює загальнолюдські цінності творів різних жанрів
|
Образ людини
у мистецьких жанрах | ||
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає характерні ознаки музичних жанрів — камерно-інструментальних (прелюдія, ноктюрн, рондо, варіації, етюд-картина, соната тощо) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, симфонічна сюїта тощо), типи розвитку музики;
● розуміє особливості жанрів образотворчого мистецтва (пейзаж, натюрморт, анімалістичний жанр)
Діяльнісний компонент
● уміє виконувати народні та композиторські пісні;
● уміє створювати живописні й графічні пейзажі та натюрморти;
● розпізнає зміст і визначає форму творів камерно-інструментальної та симфонічної музики різних жанрів;
● створює образи тварин (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці);
● використовує закони кольорознавства, перспективи (лінійна, повітряна), прийоми композиції, техніки й матеріали в художньо-практичній діяльності відповідно до творчого задуму;
● передає уявний простір засобами лінійної та повітряної перспективи;
● застосовує набуті знання про жанри інструментальної музики й образотворчого мистецтва у процесі інтерпретації художніх творів і міжособистісного спілкування
Ціннісний компонент
● оцінює й висловлює судження щодо мистецьких витворів різних жанрів;
● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва;
● відтворює різними способами емоційні стани, втілені в художніх образах;
● усвідомлює загальнолюдські цінності творів різних жанрів;
● усвідомлює необхідність бережливого ставлення до природних ресурсів свого краю й планети
|
Образи природи у мистецьких жанрах
| ||
Наприкінці 6 класу учень/учениця виявляє здатність:
● інтерпретувати твори мистецтва різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики;
● виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі), створювати домашню фонотеку, складати програми шкільних і позашкільних концертів;
● виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого мистецтва, оформлювати шкільні тематичні виставки;
● розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у різноманітній творчій діяльності;
● висловлювати оцінні судження щодо творів мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі;
● проявляти активність у процесі пізнання мистецтва, використовувати у пошуковій діяльності медіаресурси
| |||
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства
| |||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Зміст навчального матеріалу
| ||
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в особливостях музичної культури рідного краю;
● орієнтується в особливостях декоративно-прикладного мистецтва (розпис, писанкарство, вишивка, витинанка, народна іграшка тощо);
● знає про особливості аранжування народної та академічної музики;
● наводить приклади відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці;
● розуміє особливості архітектури як виду мистецтва;
● називає найвідоміші архітектурні пам’ятки рідного краю, України
Діяльнісний компонент
● виконує пісні, створює вокальні та інструментальні імпровізації;
● порівнює оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань;
● створює архітектурні образи у різних техніках (по пам’яті, за уявою);
● розробляє ескізи виробів декоративно-прикладного мистецтва та виконує творчі роботи (розпис, вишивка, витинанка, народна іграшки тощо) з урахуванням традицій;
● застосовує знання та вміння з аранжування музики у власній виконавській творчості;
● застосовує знання особливостей архітектури й декоративно-прикладного мистецтва у побуті;
● інтерпретує твори мистецтва
Ціннісний компонент
● визначає естетичну оцінку творам різних видів мистецтва;
● виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва;
● усвідомлює необхідність збереження художнього надбання українського народу та різних народів світу;
● усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього;
● пропагує національну культуру через власну художньо-творчу діяльність
|
Мистецтво у нашому житті
| ||
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в особливостях музичних явищ ХХ–ХХІ ст. (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня, мюзикл, електронна музика);
● знає сучасні медіатехнології для створення дизайнерського виробу;
● наводить приклади видів дизайну (графічний, промисловий, ландшафтний, арт-дизайн)
Діяльнісний компонент
● виконує вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня тощо);
● створює елементарні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій;
● розробляє ескізи дизайну середовища, транспорту, побутових виробів, одягу, поліграфічної продукції;
● використовує знання про новітні музичні явища у власній творчій діяльності;
● застосовує дизайнерські вміння у власному житті
Ціннісний компонент
● виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив;
● аналізує, інтерпретує, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва та художніх явищ сучасності і довкілля (зокрема медіа й інтернет-простору);
● усвідомлює загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу; усвідомлює українську культурну ідентичність;
● виявляє повагу й толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу
|
Новітні мистецькі явища, дизайн
| ||
Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє здатність:
● самостійно інтерпретувати мистецькі явища сучасності, розуміючи їх зв’язок із природним, соціальним і культурним середовищами;
● виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації;
● виконувати творчі роботи з використанням досягнень мистецтва сучасності; здійснювати художнє оформлення шкільних заходів, брати участь у соціокультурній діяльності;
● розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності в соціокультурній діяльності;
● висловлювати критичні судження щодо мистецьких явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної мистецької діяльності;
● проявляти самостійність у процесі пізнання явищ мистецтва сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми в пошуково-дослідній діяльності
| |||
Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (8–9 класи)
35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час
Клас
|
Тема року
|
Теми
|
8
|
Мистецтво в культурі минулого
|
Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс
|
Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм
| ||
9
|
Мистецтво в культурі сучасності
|
Стилі та напрями мистецтва: імпресіонізм і постімпресіонізм, модернізм
і постмодернізм
|
Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)
|
8 клас
Мистецтво в культурі минулого
| |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Зміст
навчального матеріалу
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в особливостях стилів мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс);
● знає вітчизняні й світові архітектурні пам’ятки стародавніх епох
Діяльнісний компонент
● розрізняє стилі у різних видах мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс);
● використовує різні художні матеріали у зображенні архітектурних споруд і виконує живописні й графічні композиції у різних стилях;
● використовує спеціальну термінологію під час колективних обговорень явищ мистецтва
● застосовує набуті знання і вміння в художньо-творчій діяльності, під час виконання проектів
Ціннісний компонент
● усвідомлює необхідність збереження мистецької спадщини рідного краю й світу;
● оцінює і висловлює власне судження щодо творів мистецтва
|
Стилі та напрями мистецтва
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● орієнтується в особливостях стилів мистецтва (бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм)
Діяльнісний компонент
● розрізняє стилі у різних видах мистецтва;
● виконує ескізи, композиції, театралізації;
● застосовує знання і вміння щодо стилів і напрямів мистецтва у художньо-творчій діяльності, при виконанні індивідуальних і групових проектів;
● застосовує спеціальну термінологію в процесі міжособистісного спілкування
Ціннісний компонент
● усвідомлює цінність історичної та мистецької спадщини України та світу;
● обґрунтовує судження щодо ролі людини у створенні і збереженні культурної спадщини свого народу й людства
|
Стилі та напрями мистецтва (продовження)
|
Наприкінці 8 класу учень / учениця виявляє здатність
● інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;
● розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;
● застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;
● висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва;
● здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали;
● мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави
| |
9 клас. Мистецтво у культурі сучасності
| |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
|
Зміст
навчального матеріалу
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● розуміє особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм та постімпресіонізм, різновиди модернізму і постмодернізму);
● знає спадщину видатних діячів вітчизняного мистецтва
Діяльнісний компонент
● створює живописні, графічні та декоративні композиції у різних стилях і напрямах;
● застосовує знання про стилі та напрями мистецтва для самореалізації;
● планує виконання проектів у процесі художньо-творчої і соціокультурної діяльності
Ціннісний компонент
● інтерпретує й порівнює твори мистецтва різних стилів і напрямів;
● оцінює твори видатних діячів мистецтва України й світу;
● усвідомлює і оцінює роль людини у створенні історичної і культурної спадщини України та світу;
● усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних і художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу
|
Стилі та напрями мистецтва (продовження)
|
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
● знає види екранних мистецтв, жанри кіномистецтва;
● називає найвідоміші музеї й художні галереї рідного краю, України, світу;
● розуміє форми збереження культурної спадщини, роль музеїв та медіа у поширенні мистецтва;
● розуміє значущість мистецтва в діалозі культур
Діяльнісний компонент
● класифікує твори мистецтва різних видів, жанрів, стилів і напрямів;
● аналізує й критично оцінює сучасні явища культури, зокрема телебачення і рекламу;
● уміє створювати ескізи рекламної продукції вітчизняного виробництва;
● використовує комп’ютерні технології, зокрема ресурси Інтернету, для віртуальних екскурсій музеями України та світу, для виконання проектів;
● застосовує набуті художні знання і вміння для саморозвитку, естетизації середовища;
Ціннісний компонент
● висловлює й обґрунтовує судження щодо збереження мистецтва України та світу;
● усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу;
● усвідомлює необхідність збереження художнього надбання людства;
|
Екранні мистецтва.
Форми поширення мистецтва
|
Наприкінці 9 класу учень / учениця виявляє здатність:
● самостійно інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів, розуміючи їх значення для розвитку культури;
● виконувати творчі роботи та індивідуальні або колективні мистецькі проекти з використанням традиційних і комп’ютерних технологій;
● застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;
● виявляти особистіно-ціннісне ставлення до художніх явищ сучасності, висловлювати аргументовані оцінки,
● брати активну участь у дискусіях, шкільних культурно-мистецьких заходах;
● здійснювати самостійну пошуково-дослідну діяльність щодо мистецьких явищ різних стилів і напрямів, використовувати комп’ютерні технології для віртуальних екскурсій, презентації результатів проектної діяльності; створення і оформлення шкільних музейних колекцій, художніх галерей, мистецьких віталень;
● мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави
|
Немає коментарів:
Дописати коментар