Візитна картка





Методичне об'єднання нараховує 26 вчителів:

Спеціаліст - 9
Спеціаліст ІІ категоріі - 0
Спеціаліст І категорії - 7
Спеціаліст вищої категорії - 10

Звання:

Старший вчитель - 4
Вчитель-методист - 3




ПРОГРАМА "МИСТЕЦТВО" 1-4 (О.Я. Савченко та Р.Б. Шиян)


ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
(редакція Савченко)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
-        дитиноцентрованості і природовідповідності;
-        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
-        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
-        наступності і перспективності навчання;
-        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
-        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
-        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
-        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.
Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб’єкти освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.
Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Типовий навчальний план
Назва
освітньої галузі
Класи
Кількість годин
на рік
1 кл.
2 кл.
3 кл.
4 кл.
Разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна

315

350

350

350

1365
Іншомовна
Математична
140
140
140
140
560
Я досліджую світ (природнича,
громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)

105

105

105

105

420
Технологічна

35

70

70

70

245
Інформатична
Мистецька
70
70
70
70
280
Фізкультурна*
105
105
105
105
420
Усього
770
840
840
840
3290
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять
35
35
70
70
210
Загальнорічна кількість навчальних годин
805
875
910
910
3500
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня
20/700 
22/770 
23/805
23/805 
/3080 
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 
805 
875
910
910
3500 

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.





МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
МИСТЕЦТВО

Пояснювальна записка

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.
Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.
Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.
Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають  твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.
Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких  досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.
Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.
Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:
                       ·        усного висловлювання своїх вражень від мистецтва;  за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).
         здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій,  визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).
       спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
       самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
         формування  уміння  визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);
         співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан)  (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);
         опанування народних традицій, мистецтва рідного краю;  толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)
         проявів  творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
         виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).
 Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

1 клас

Очікувані результати навчання
здобувачів освіти
Зміст навчання
Художньо-творча діяльність
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері;
дотримується правил співу (постава, дихання)
створює елементарний ритмічний супровід до пісні;
виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів;
відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей);
добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;
грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);
імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;
орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);

відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами;
розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша;
компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);
створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи;
використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори;
змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів;
користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;
спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі;
досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі;
наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів;
працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом;
дотримується правил техніки безпеки;
експериментує з кольорами, лініями, формами тощо
прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається;
виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;
вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів;
розуміє правила поведінки в театрі;
рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);
орієнтується у просторі;
придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності;

імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);
виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює, декламує тощо), які подобаються;
називає свої уподобання у мистецтві
Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.
Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.
Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.
Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).
Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.


Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів.
Організація робочого місця.
Створення зображень графічними матеріалами, фарбами.  Елементарне компонування елементів композиції (площинної, обємної).
Вирізування, конструювання з паперу.
Робота з природними матеріалами.
Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).
Ліплення з пластичних матеріалів.
Дотримання охайності та правил техніки безпеки.
Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.
Прикрашення місця, де навчається, живе.
Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.







Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.
Відтворення елементарних танцювальних елементів.
Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).

Сприймання та інтерпретація мистецтва
сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добирає із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям;
визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію;


визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;
порівнює музичні та візуальні образи;
помічає красу в довкіллі;
орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм)
називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій

Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

Визначення засобів виразності твору мистецтва.
Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням.
Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва.
Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення

Комунікація через мистецтво
презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо;




дотримується правил творчої співпраці
вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано
Презентація та характеристика власних творчих досягнень.


Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо).
Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо).

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.


2 клас

Очікувані результати навчання
здобувачів освіти
Зміст навчання
Художньо-творча діяльність
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці;
дотримується правил співу (постава, дихання, інтонація)
виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою, виразним інтонуванням; добирає реквізит;
створює варіанти ритмічного супроводу до пісні;

відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей), зокрема у різних темпах;
обирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;
грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);
придумує образи і створює їх знайомими засобами музичної виразності;

імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;
орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);









проявляє інтерес до творів мистецтва та мистецької діяльності;
виконує прості живописні, графічні, декоративні, пластичні композиції;

складає та розташовує на площині (в просторі) окремі елементи зображень (форм) в просту композицію (графічну, живописну, декоративну, обємну, просторову);
відповідно задуму, обирає формат (вертикальний, горизонтальний) композиції;
використовує всю площину аркуша;
використовує  основні, похідні, ахроматичні, теплі й холодні кольори; утворює відтінки кольорів;
експериментує з кольорами, лініями, формами тощо;
користується художніми та природними матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;

працює (вирізує, конструює) з папером, з природними матеріалами;
дотримується правил техніки безпеки;
бере участь у прикрашенні середовища, в якому живе і навчається;
виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;
вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів;
рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);
орієнтується у просторі;
дотримується правил поведінки в театрі;
імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);
вирізняє види мистецької діяльності, звернення до яких поліпшує його/ її настрій
Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція).









Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.







Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах
Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.
Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.
Знайомство з нотною грамотою (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).

Малювання графічними матеріалами,  фарбами.



Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, обємна).
Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.
Використання різних ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів.



Вирізування, конструювання з паперу.
Робота з природними матеріалами.
Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів. різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).
Ліплення з пластичних матеріалів різними прийомами і способами.
Прикрашення місця, де навчається, живе.
Організація робочого місця.
Дотримання охайності та правил техніки безпеки.
Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.
Відтворення елементарних танцювальних елементів.
Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).
Використання видів мистецької діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Сприймання та інтерпретація мистецтва
сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добираючи із запропонованих слова, які співзвучні особистим емоціям;
визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру, окремих музичних інструментів (сопілка, бубон, барабан, скрипка, бандура, фортепіано тощо)), характеризує мелодію;

визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;

порівнює музичні та візуальні образи, твори мистецтва та явища довкілля;


розрізняє види театру (ляльковий, музичний, драматичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм); 
використовує театральну термінологію (сцена, актор, костюм, декорація);


виявляє твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій
Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.


Визначення засобів виразності твору.

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням.

Знайомство з деякими видами театру (ляльковий, музичний, драматичний), кіномистецтва (кінофільм, мультфільм (графічна, пластична, лялькова анімація).

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення емоційного стану.

Комунікація через мистецтво
виявляє (з допомогою вчителя) та бере участь в обговореннях інформації, отриманої з творів мистецтва;

презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);
вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано;
готовий / -а до того, що може не вийти з першого разу так, як задумав / -ла;
виявляє досягнення у художньо-творчій діяльності однолітків;
бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва;

обговорює з однолітками свої враження від творів різних видів мистецтва відомих митців, від дитячої творчості;
дотримується правил взаємодії і творчої співпраці.
Виховні ситуації: обговорення (з допомогою вчителя) інформації – сюжетів, характерів персонажів тощо, отриманої з творів мистецтва.
Презентація  та характеристика  власних творчих досягнень.
Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій, флеш-моби тощо);

Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо)

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.


ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
Цикл І (1 – 2 класи)
(редакція Шиян)
Типова освітня програма початкової освіти (далі типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.
Типова освітня програма визначає:
-         загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;
-         перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;
-         орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;
-         рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
-         вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. До типової освітньої програми додано типові навчальні плани, що пропонує підхід до організації освітнього процесу (див. Додатки 1).
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мовно-літературна, у тому числі:
Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ[1])
Іншомовна освіта (ІНО)
Математична (МАО)
Природнича (ПРО)
Технологічна (ТЕО)
Інформатична (ІФО)
Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
Громадянська та історична (ГІО)
Мистецька (МИО)
Фізкультурна (ФІО)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів[2] з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.
Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.
Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.
Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.
Заклад початкової освіти формує власну освітню програму на основі типової освітньої програми або безпосередньо на основі Державного стандарту початкової освіти.
Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.
Освітня програма закладу початкової освіти, сформована на основі типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

 Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).
На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу



[1] У дужках подано скорочене позначення кожної галузі.
[2] Цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу). У цьому разі – другий клас. Скорочений буквений запис означає освітню галузь. Перша цифра після буквеного запису позначає номер змістової лінії, друга цифра (після дефісу) – порядковий номер загальної цілі, окресленої в Стандарті. Цифра після крапки означає порядковий номер обов’язкового результату навчання. Остання цифра – порядковий номер очікуваного результату навчання.




Типова освітня програма Р.Б.Шиян

Мистецька освітня галузь

Пояснювальна записка

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.
Метою навчання мистецтва для загальної середньої освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва у початковій школі є:

      збагачення духовного світу учня / учениці під час сприймання мистецтва та художньої творчості; виховання шани до національної і світової культурної спадщини;
      набуття досвіду творення художніх образів через опанування елементарними мистецькими вміннями; розвиток загальних і спеціальних мистецьких здібностей;
      розкриття творчого потенціалу особистості; стимулювання художньо-образного мислення, художніх інтересів; виховання естетичного смаку; сприяння творчому самовияву та розвитку індивідуального стилю учня / учениці через мистецтво;
      розвиток уміння інтерпретувати твори мистецтва, висловлювати враження та особистісне ставлення до них; засвоєння початкових знань про види мистецтва, особливості їхньої художньо-образної мови, зокрема у взаємозв’язках;
      формування вміння презентувати й оцінювати власну творчість, плекання потреби у самовдосконаленні;
      формування вміння взаємодіяти з іншими через мистецтво, виявляти зв’язки мистецтва з природним і соціокультурним середовищем;
      виховання здатності застосовувати мистецтво для отримання задоволення та емоційного самопізнання.
Реалізація поставленої мети та завдань здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво», які окреслюють рамкову модель досягнення загальних цілей мистецької освітньої галузі.
Змістова лінія «Художньо-практична діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне засвоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовияву. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виражальні засоби для творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на емоційний стан завдяки мистецькій діяльності.
Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що несуть твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на свій емоційний стан завдяки сприйманню творів мистецтва.
Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема в різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо.
Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані предмети або предмети за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Результати навчання і пропонований зміст
1 – 2-й класи
Обов’язкові результати навчання
Очікувані результати навчання

1
2
1.     Змістова лінія «Художньо-практична діяльність»

Творить відомими художніми засобами і способами
Учень / учениця:
- співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці [2 МИО 1-1.1-1];
- дотримується правил співу [2 МИО 1-1.1-2];
- грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) [2 МИО 1-1.1-3];
- обирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передавання відповідного образу [2 МИО 1-1.1-4];
- орієнтується в нотному записі (нотний стан, скрипковий ключ, розмір, такт, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма) [2 МИО 1-1.1-5];
- відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей), зокрема у різних темпах [2 МИО 1-1.1-6];
- виконує прості площинні (двовимірні) живописні та графічні зображення; прості об’ємні композиції [2 МИО 1-1.1-7];
- використовує у живописній роботі хроматичні і ахроматичні кольори; утворює з основних кольорів – похідні [2 МИО 1-1.1-8];
- створює хроматичну й ахроматичну графічну композицію, використовуючи лінії, крапки та плями [2 МИО 1-1.1-9];
- складає та розташовує на площині (у просторі) окремі елементи зображень (форм) у просту, зокрема орнаментальну, композицію (графічну, живописну, декоративну, обємну) [2 МИО 1-1.1-10];
- відповідно до задуму, обирає положення формату аркуша (вертикальний, горизонтальний) [2 МИО 1-1.1-11];
    - використовує усю площину аркуша для створення композиції [2 МИО 1-1.1-12];
- користується художніми засобами та матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо [2 МИО 1-1.1-13];
- конструює прості композиції з художніх, природних та інших підручних матеріалів [2 МИО 1-1.1-14];
- дотримується правил техніки безпеки [2 МИО 1-1.1-15];
- виконує нескладні ролі (зокрема «пісні в ролях»), етюди-наслідування, перевтілюючись у різних персонажів [2 МИО 1-1.1-16];
- вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту [2 МИО 1-1.1-17];
- дотримується загальноприйнятих правил поведінки в закладах культури та мистецтва (театрі, музеї тощо) [2 МИО 1-1.1-18];
- виконує елементарні танцювальні рухи під музику; рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом) [2 МИО 1-1.1-19]


Експериментує, використовуючи відомі техніки художньо-творчої діяльності, звуками, ритмами, рухами, лініями, кольорами, формами, матеріалами тощо для створення художніх образів
Учень / учениця:
- придумує образи (фантазує) та виражає задумане знайомими засобами художньої виразності [2 МИО 1-1.2-1];
- імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), засобами пантоміми (міміка, жести), на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, маракаси тощо) [2 МИО 1-1.2-2];
- створює варіанти ритмічного супроводу до пісні [2 МИО 1-1.2-3];
- експериментує з кольорами, лініями, формами тощо [2 МИО 1-1.2-4]


Спостерігає за навколишнім світом, фіксує за допомогою вчителя цікаві явища як ідеї для творчості; допомагає прикрасити місце, де навчається, живе

Учень / учениця:
- спостерігає за довкіллям, за допомогою вчителя/вчительки фіксує цікаві, незвичайні явища [2 МИО 1-1.3-1];
- створює елементи композиції / декору для оформлення середовища, в якому живе і навчається, використовує побачене і почуте в художньо-практичній діяльності [2 МИО 1-1.3-2]


Визначає серед творів і видів художньо-творчої діяльності ті, що подобаються; ділиться емоціями від сприйняття мистецьких творів; творить для власного задоволення

Учень / учениця:
- вирізняє види мистецької діяльності, які поліпшують його / її настрій [2 МИО 1-3.4-1];
- описує свої емоції від сприймання мистецьких творів [2 МИО 1-3.4-2];
- обирає вид художньої творчості за своїми вподобаннями [2 МИО 1-3.4-3]



Пропонований зміст

Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція).
Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.
Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах.
Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.
Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.
Ознайомлення з нотною грамотою.
Малювання графічними матеріалами, фарбами.
Використання різних ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів.
Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна).
Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.
Вирізування, конструювання з паперу та інших підручних матеріалів.
Робота з природними матеріалами.
Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).
Ліплення з пластичних матеріалів різними (простими) прийомами і способами.
Прикрашання місця, де навчається, живе.
Організація робочого місця.
Дотримання охайності та правил техніки безпеки.
Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.
Відтворення елементарних танцювальних елементів.
Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).
Використання видів мистецької діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану

2.     Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва»


1
2

Сприймає твори різних видів мистецтва і проявляє емоційно-ціннісне ставлення до них у різний спосіб  (словами, рухами, мімікою, лініями, кольорами тощо)

Учень / учениця:
- сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добираючи із запропонованих слова, співзвучні з власними емоціями [2 МИО 2-2.1-1];
- порівнює музичні та візуальні образи, твори мистецтва та явища довкілля [2 МИО 2-2.1-2];
- відтворює емоційні враження від твору мистецтва різними відомими засобами та способами (рухами, мімікою, лініями, кольорами тощо) [2 МИО 2-2.1-3]


Розрізняє види мистецтва (музичне, образотворче, театральне, хореографічне тощо) і розпізнає притаманні їм засоби виразності
Учень / учениця:
- розрізняє види мистецтва (музичне, образотворче, театральне, танцювальне, екранні) [2 МИО 2-2.2-1];
- характеризує мелодію [2 МИО 2-2.2-2];
- визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру, окремих музичних інструментів (сопілка, бубон, барабан, скрипка, бандура, фортепіано тощо) [2 МИО 2-2.2-3];
- розпізнає прості художні матеріали, якими виконана учнівська творча робота (кольорові олівці, фломастери, акварель, гуаш, пластилін тощо) [2 МИО 2-2.2-4];
- визначає гаму (тепла, холодна, мішана) творів мистецтва та учнівських робіт [2 МИО 2-2.2-5];
- розрізняє види театру (ляльковий, музичний, драматичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм) [2 МИО 2-2.2-6]


Визначає серед творів і видів художньо-творчої діяльності ті, що подобаються; ділиться емоціями від сприйняття мистецьких творів; творить для власного задоволення

Учень / учениця:
- вирізняє (із запропонованих) твори мистецтва, що змінюють або передають його / її настрій [2 МИО 2-3.4-4]

Пропонований зміст

Сприймання творів різних видів мистецтва.
Виявлення та характеристика вражень, емоцій, які вони викликали.
Визначення засобів виразності твору.
Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням.
Ознайомлення з деякими видами театру (ляльковий, музичний, драматичний), кіномистецтва (кінофільм, мультфільм).
Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення емоційного стану

3.     Змістова лінія «Комунікація через мистецтво»
1
2

Оцінює власну творчість за визначеними орієнтирами; пояснює, наскільки вдалося втілити свій задум

Учень / учениця:
- порівнює власний задум із його втіленням [2 МИО 3-3.1-1];
- описує, що вдалося чи не вдалося втілити [2 МИО 3-3.1-2];
- пояснює власні досягнення в художньо-творчій діяльності [2 МИО 3-3.1-3]

Презентує створені художні образи  у зрозумілий спосіб, пояснюючи створене
Учень / учениця:
- презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо) [2 МИО 3-3.2-1];
- вербально описує свій творчий задум [2 МИО 3-3.2-2]


Бере участь у колективній творчій діяльності, дотримується правил творчої співпраці; ділиться з іншими особами враженнями від сприйняття мистецтва та творчої діяльності
Учень / учениця:
- виявляє (з допомогою вчителя / вчительки) інформацію, отриману від сприймання творів мистецтва [2 МИО 3-3.3-1];
- ділиться враженнями від творів різних видів мистецтва [2 МИО 3-3.3-2];
- бере участь у колективному виконанні творчого задуму – у народних святах та обрядах, концертах, виставках, інсценізаціях тощо [2 МИО 3-3.3-3];
- дотримується правил взаємодії і творчої співпраці [2 МИО 3-3.3-4]


Пропонований зміст

Виховні ситуації на основі творів мистецтва.
Презентація творчих досягнень та їх опис.
Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій, флеш-моби тощо).
Проведення мистецьких заходів (концертів, виставок, конкурсів, інсценізацій тощо).
Узгодження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації






Додаток 1
Типовий навчальний план для початкової школи з навчанням українською мовою

Навчальні предмети
Кількість годин на тиждень у класах
1
2
3
4
Разом
Українська мова
5
5
5
5
20
Іноземна мова
2
3
3
3
11
Математика
3
3
3
3
12
Я досліджую світ*
7
8
8
8
31
Мистецтво**
2
2
2
2
8
Фізична культура ***
3
3
3
3
12
Усього
20+3
21+3
22+3
22+3
82+12
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять
1
1
2
2
6
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня
20
22
23
23
88
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)
23
25
26
26
100

*          Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета: мовно-літературна - 2; математична-1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична – разом 4 для 1 класу, 5 – для 2 -4 класу
**        Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»
***      Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються

   





16 коментарів:

  1. А співати з дітьми вже не треба? Мистецькі стилі у 8 класі це не зарано?
    В цілому теми добрі але 8 клас це ще зарано. Шановні упорядники шкільних програм! Треба визнати , що співоча українська нація вимирає і ми в цьому дуже допомагаємо. Діти не грають на музичних інструментах, не вміють співати, я працюю в школі з поглибленим вивченням іноземної мови і у початкових класах музики 0,5 год. Можна навчити співати?????? Виховати мистецький смак? Через два тижні першокласники майже все забувають і починаємо знову те саме .

    ВідповістиВидалити
  2. Дійсно, требі щось робити! Музичне мистецтво в спеціалізованих школах з російською мовою навчання- 0,5 години. Чи можна виконати програму? Вокально- хорової підготовки не може бути при такому навантаженні. Батьки все ще думають, що музичне мистецтво- співи. Чекають співів. Треба роз`яснювати, надавати програму, щоб зрозуміли.Справа не тільки в батьках. Школі теж потрібні пісні для заходів. Коли їх вивчати? Я за вивчення жанрів музичного мистецтва ( Ця програма розподілила між образотворчим мистецтвом та музичним курс Художньої культури)Чи потрібно це в 5 класі? Мені дуже подобалися теми про зв`язок музики та літератури, музики та візуальних видів мистецтва. Не треба було 5 клас чіпати. Це привело до поганих змін. Не на користь дитині

    ВідповістиВидалити
  3. Нужно совместно добиваться,чтобы в спец.школах добавили музыку как было раньше - по часу.

    ВідповістиВидалити
  4. Я вчитель образотворчого мистецтва і цілком погоджуюсь з вищенаписаним,як можна скорочувати те,що і так не сприймається на належному рівні і не вивчається!!!Я проти інтегрованого курсу "Мистецтво"!!!Як один вчитель може охопити і музичне мистецтво і образотворче,це знущання з вчителів!!!Нам годин і так не вистачає,а їх ще і скорочують.

    ВідповістиВидалити
  5. а особливо коли в молодших класах музичне мистецтво викладають вчителі початківці далекі від музики і мистецтва тому музику замінює їм Голубой вагон на українській мові на всі 4 роки а образотворче альбоми розмальовки а спеціаліст сидить на 4 години

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. "Вчителі початківці", як ви виразились, такі ж спеціалісти, а може і кращі, бо вони вивчають методику викладання в початкових класах, якщо і зустрічаються вчителі,які недобросовісно відносяться до своєї роботи, то не ставте всіх під одну мірку. Вчителі старших класів не можуть спілкуватися навіть з молодшими школярами, бо ставлять вимоги, як до старшокласників.

      Видалити
  6. В початковій школі саме розвиток дрібної моторики руки розвиває в дитини мозок, здатність аналізувати і порівнювати. Кількість уроків малювання навпаки треба збільшити. Більше працювати фарбами.
    В початкових класах образотворче мистецтво, в переважній більшості, викладають вчителі, які "крім квіточки я нічого не намалюю" і не віддають години вчителю-предметнику. У 5 кл. після навчання у таких вчителів ми отримуємо дітей, які стабільно "малюють" в альбомі з обох боків аркуша і тільки фломастерами або олівцями (в кращому випадку.) На прохання вчителя використати у роботі фарби такі діти як молитву повторюють: "Я фарбами малювати не вмію!.." і так наступні 3 роки навчання.

    ВідповістиВидалити
  7. Підкажіть, будь ласка, коли і ким затверджена програма?

    ВідповістиВидалити
  8. Підручник музичне мистецтво 5 клас авт Масол Л, Арістова Л. перевантажений ілюстраціями, на розгляд яких не вистачає часу. Забагато зайвої термінології, також багато завдань, часу на які теж бракує. До речі, програма як така відсутня. Де розписаний матеріал для співу, сприйняття музики? Для творчого вчителя простору немає. Це - основний недолік так званої "нової"програми

    ВідповістиВидалити
  9. Повністю згодна з попердніми висловами. Я працюю у звичайній школі. І, коли ми з дітлахами дійшли теми (за новою програмою 5 класу), пейзаж, вони не знають, що це таке. Довелося згадати урок 1 з попередньої програми і ознайомити учнів з видами та жанрами мистецтва. Хочу сказати, що початківці в нашій школі викладають отм на достатньому рівні, а не просто "квіточки олівцями чи фломастерами" малюють. Але все ж таки вважаю, що "стара" програма була краща, більш доступніше та достатньо широко розкривала мистецтво для ознайомлення школярів.

    ВідповістиВидалити
  10. Програма не враховує реалії школи, занадто перевантажена і не логічна. Краще боротися такою масою фахівців за збереження годин на мистецькі дисципліни. До 2013 р. 1-7 клас - 2 год/тиждень, 8-9 клас - 1 год/тиждень, 10-11 - 0, 5. З 2013 р. реально з 5 по 9 клас - по 1 год/тижд., а 10-11 - 0 годин. Краще чесно сказати: "Друзі, кому ще не пізно - щукайте іншу професію!"

    ВідповістиВидалити
  11. Скажіть, будь-ласка, де можна знайти календарно-тематичне планування з інтегрованого курсу мистецтво 5 клас для дітей з особливими потребами 1 година на тиждень????

    ВідповістиВидалити
  12. Шановно Анна! Сппрробуйте пошукати на цьому сайті https://vk.com/topic-46984454_29279272?post=940

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ні, на цьому сайті не має, вже шукала....

      Видалити
    2. На жаль вчителі міста не працюють за цією програмоює, спробуйте скласи самостійно.

      Видалити